Вперше топонім Мальме згадується в ХІІ ст. та означає купа піску, або гравію. В той час на цьому місці знаходилася невеличке селище з церквою. Перша письмова згадка відноситься до 1275 р. Спочатку місто слугувало причалом архієпископа Лунда.
Церква святого Петра. Будівництво розпочато в 1319 році і остаточний вигляд сформувався в XV ст.
Досить скоро Мальме стало другим, після Копенгагену, за впливовістю та населенням містом Данії.
Джерело
Міський замок збудований в середині XVI ст.
Вже наприкінці XVI ст. місто починає занепадати. Причиною слугували постійні військові конфлікти сусідніх держав, піратство на морі. В середині XVII століття Швеція розв'язує чергову війну і в 1644 р. захоплює місто. В 1658 р. підписано Роскілльський мир згідно якого Мальме переходить під владу Швеції. Швеція скасовує міські преференції та підвищує податки. Місто продовжує занепадати. В 1677 р. датчани роблять останню спробу повернути Мальме, проте протримались в місті лише місяць.
Пам'ятник шведському королю Карлу Х за часи якого Мальме стало шведським. Встановлено в 1896 р.
На початку XVIII століття місто продовжує занепадати. за двадцять років населення скоротилося з 2300 чол до 1500 чол.
Міська забудова цього періоду.
Лише в 1775 р. збудовано новий морський порт завдяки чому розпочався ренесанс міста. І вже в 1800 р. в Мальме жило 4000 чол.
В ХІХ ст. місто індустріалізується, з'являються текстильні та механічні виробництва.
В 1840 р. Франс Генрік Кокум засновує судоверф Кокумс, що в майбутньому стане однією з найбільших верфей світу, а в середині ХХ ст. буде найбільшим роботодавцем міста.
В 1870 р. Мальме стає третім містом Швеції.
Будівля пошти.
В ХХ ст. місто продовжує активно розвиватися та розбудовуватися.
Сприяє цьому також і те, що Швеція не брала участь в Першій та Другій світових війнах.
В 1950-ті рр. на південь від центру виростають нові житлові мікрорайони.
джерело
Місто активно розвивалося, старе місто планомірно руйнувалося, а на його місці виростали нові будинки.
Проте в 1970-х розпочинається занепад міста. Середній клас переселяється до передмість. Кокумс все важче конкурувати на міжнародних ринках. Закриваються текстильні фабрики та цементні заводи. За десять років місто покинуло 35 тис. чол.
Штаб-квартира Кокумс.
Наприкінці 1980-х рр. була зроблена невдала спроба відновити місто. Збудовано автомобільний завод СААБ. Проте це лише трошки відтермінували падіння міста. На заводі СААБ за весь час було зібрано лише 200 автомобілів. Вже на початку 1990-х років цехи заводу переробили на виставковий комплекс. З 1990 по 1995 р. місто втратило 27 тис. робочих місць. В 1995 р. місто досягло дна і це стало початком нової ери. В 1994 р. мером міста стає Ільмар Рііпалу і пробув на цій посаді до 2013 р. Саме за його правління розпочалися кардинальні зміни в місті.
джерело
В 1995 році розпочато будівництво Ересуннського мосту.
В 1998 р. в місті відкрито університет. Так так, протягом своєї довгої історії в місті не було жодного університету.
Праворуч будівля університету.
На початку 2000-х розпочато руйнування верфі, а кран символ міста розібрано та продано до Південної Кореї. Городяни приходили попрощатися зі своїм велетнем.
джерело
На місці портової зони розпочато будівництво нового району.
джерело
Район забудовано 1-5 поверховими будинками.
Причому розташованими досить близько один до одного, через, що тут майже не відчувається холодний західний вітер.
В цьому районі не боялися експериментувати.
Що цікаво, то тут теж будують звиклі нам коміблоки (?)
Район продовжує розбудовуватися та розвиватися, тож це звикла картина для міста.
В 2005 р., замість крану, візитівкою міста стає 190 метрова вежа Тюрнінг Торсо.
Збудована за проектом Сантьяго Калатаври будівля визнана найкращим хмарочосом світу в 2005 р.
З відкриттям Ересуннського мосту місто стало воротами Швеції. Що окрім позитивних змін привнесло і негатив. Тут залюбки осідають біженці тим самим створюючи велике навантаження на соціальну сферу. Місто стало центром контрабанди наркотиків та зброї, а в шведській пресі навіть отримало назву "шведський Чикаго".
Проте не дивлячись ні на що Мальме розвивається з Копенгагеном як єдине ціле і сьогодні тут роблять ставку вже не на робочі руки, а на мізки.
Обриси Копенгагену на горизонті.
