Наприкінці ХХ ст. Копенгаген як і Мальме постали перед кризою. Промисловість і середній клас покидали місто. На місці заводів поставали закинуті території, а замість середнього класу селилися неблагонадійні елементи. На цю кризу треба було якось реагувати. В 1989 р. прем'єр-міністром Данії Поулем Шлютером зібрана експертна рада для вироблення стратегії розвитку Копенгагену. Для докорінної зміни ситуації було запропоновано втілити в життя чотири великих проекти:
Розширення аеропорту Каструп;
Будівництво Ересуннського мосту для об'єднання Мальме та Копенгагену;
Будівництво метро;
Будівництво ділового району Ерестад, що повинен був стати домівкою для багатьох корпорацій.
Всі ці проекти були пов'язані з островом Амагер. Хоч острів і розташований поряд з центром Копенгагену, проте довгий час був східним тупиком Данії і використовувався як сміттєзвалище та військовий полігон.
Згідно нової стратегії йому відводилася головна роль у розвитку Копенгагену.
Ерестад - це смуга Між існуючим районом Тарнбю та колишнім артилерійським полігоном розміром 5000х600 м.
джерело
Такі розміри були не випадкові, адже розвиток району прив'язувався до будівництва метро. В 2002 р. в місті було запущено 1 лінію метрополітену, яка проходила пустирями майбутнього району до центру.
Метро Копенгагена хоч і немає пишноти в оздобленні як київське, проте в 2008 р. визнано найкращим в Європі. Звісно потяги тут їздять без машиністів.
За задумом в Ерестаді повино було проживати 20 тис. чол. і ще 80 тис. працювати.
Проте сталося не як гадалося. І в цьому аспекті міська влада сама собі створила проблеми. Справа в тому, що разом з цим проектом було розпочато інший амбітний проект - реновацію колишніх доків.
На місці колишніх доків виросли житлові комплекси та бізнес-центри.
Звісно цей район користувався більшим попитом, адже знаходився в самісінькому центрі та ще й на березі водоймища.
Досить скоро цей район став обличчям сучасного Копенгагена.
Отже Ерестад міг померти не народившись. Справа в тому, що район витягнутий на 5 кілометрів. І якщо північна частина примикає до центру, то південна відрізана автомагістралю, що веде в Мальме.
Та величезним парком Амагерфеллед.
В уяві більшості українців європейський парк - це ажурні ліхтарі, гарні хідники та лавочки.
Проте для європейських парків це не головне. Впершу чергу - це місце для відпочинку.
Шматочок дикої природи посеред міста, часто з мінімальним впливом людини.
Тож влада міста вирішила змінити пріоритети і зробити Ерестад впершу чергу житловим районом. Акцентувавши увагу на близькості до природи. І дійсно на околицях району тут і досі випасають худобу.
Окрім того Ерестад повинен був стати livable city (місцем, придатним для життя), де б житлова забудова перемішувалася з офісною, а також був широко представлений малий та середній бізнес.
Окрім того спеціально для району були відміннені багаточисельні заборони та обмеження. Архітектори розпочали змагання.
Белла Скай. Висота 75 м.
Будинок гора. Нижні поверхи займає автомобільна парковка, верхні квартири.
Студентський гуртожиток.
Будинок 8. Його спроектовано у вигляді цифри 8.
джерело
З двома внутрішніми дворами.
А на останні поверхи можна вільно заїхати на велосипеді.
Цікаво такі балкони були спеціально розоблені, щоб їх ніхто не міг засклити?
Навіть звичайні коробки тут спроектовані зі смаком.
Звісно всі двори вільні від автомобілей.
Адже для автомобілей збудовані спеціальні багаторівневі парковки.
Проте звісно це не дуже покращило ситуацію з розвитком району. Через 16 років після початку розбудови району тут мешкає лише 8 тисяч чоловік.
Окрім того влада зробила помилку не зробивши поетапну розбудову району.
Тож прекрасні архітектурні проекти чередуются з будмайданчиками та пустирями.
Наступні два кадри розділяє лише сотня метрів.
В спробах покращити ситуацію влада продовжувала робити помилки. Для пожвавлення життя було вирішено збудувати торгівельно-розважальний центр. Біля однієї зі станцій метро виріс найбільший ТРЦ Скандинавії - Філдс площею 178 000 кв м.
Який одразу поховав усі зачатки малого та середнього бізнесу в районі. Лише кіоск з шаурмою навпроти є нагадуванням, що Шаурма буде жити вічно.
Для проведення сопртивних змагань та концертів посеред поля була збудована Роял-Арена, що вміщує 16 тис. чол.
Як і будь-де в світі, коли у влади закінчуються аргументи вона переходить до улюблених адміністративних методів управління. Сюди, в північну частину Ерестаду, в новозбудовані будинки на березі каналу, було переміщено офіс датського радіо.
А поряд збудовано концертну залу. Яку б в нас охрестили пам'ятником корупції. закладена в кошторис вартість проекту виявилася перевищеною. В даному випадку - на 250%, склавши понад 300 мільйонів $. Причому хоча будинок і збудовано за проектом лауреата Прітцкеровської премії Жана Нувеля. Проте сам по собі є досить сірим, точніше синім і нічого більше. Так що навіть я не сподобився його повністю сфотографувати.
Отже Ерестад є яскравим прикладом як гарний, ідеальний проект стикається з суворою реальністю і перетворюється з місця придатного для життя в музей під відкритим небом. І яке майбутнє чекає на Ерестад покаже час.
