Був нещодавно в Мелітополі. Більшість запорожців сприймають Мелітополь як місто не про що. Мені ж воно подобається і хоча я тут був вже не перший раз і вже писав про нього, але в ньому є на що подивитися
Я продовжую рекламувати Бердянськ, як місце літнього відпочинку та розповідаю про місцеві пам'ятки, котрі маловідомі широкому загалу. В минулий раз я розповідав про колишн чоловічу гімназію. Сьогодні розповім про німецьку кірху.
Куди можна з'їздити на один вихідний відпочити? Я починаю новий цикл в блозі - поїздки на вихідний. І перша поїздка з цього цикла була здійснена в Мелітополь на Кам'яні могили, отже поїхали.
Я продовжую рекламувати Бердянськ, як місце літнього відпочинку. І сьогодні буде коротенька сторія про гарну будівлю. В другій половині ХІХ століття вирішили в місті створити чоловічу гімназію. Вибили на те права, але виявилося в місті немає підходящої будівлі. Йшли довгі спори про те хто буде фінансувати, в скільки обійдеться і тому подібне. І от в середині 1870-х рр в місті остаточно відкрилася нова двоповерхова будівля чоловічої гімназії, її будівництво обійшлося в більше ніж 120 тис. карбованців, при тому що спочатку планувалося витратити 100 тис..
Нещодавно до рук потрапила мапа області за 1939 рік, тут і по-іншому назва області пишеться, ще половина Херсонської області належить до Запорізької, та і банально зовсім інше райнування, ба більше тут немає ні Бердянську, ні Приморська, а є Осипенко та Ногайськ
Ми продовжуємо мандрувати містами Запорізької області. На мій сором я проїжджаю Токмак до десяти разів на рік, але не разу не гуляв навіть центральними вулицями міста. Нещодавно по справах був в Токмаку і мав трошки вільного часу, вирішив прогулятися містом.
Токмак - місто в центрі Запорізької області, за 85 км від Запоріжжя. Населення - 32,8 тис. чол. 5 за чисельністю в області. Заснований у 1784 році як село на березі р. Токмак (токмак по-татарські - ситі, нагодовані). У 1861 році отримав статус міста та назву Великий Токмак.
А тепер, після коротко вводу ми прогуляємося центральною частиною міста, далі їдуть мої та з нету (а саме з сайту panoramio.com) фотографії. Нашу прогулянку ми почнемо з автостанції, як місці, через котре можна потрапити в місто
Сьогодні був в цьому гарному провінційному містечку у справах і мав аж цілих 15 хвилин вільного часу, вирішив не гаяти час і трошки пробігтися. За сьогоднішню мандрівку зрозумів, що мандрувати по роботі дуже погано. Особливо коли ти 2 рази за тиждень приїздиш в інший кінець області, в теж саме місто і зовсім не маєш вільного часу на прогулянку містом.
Отже повернемося до прогулянки. Як тільки я заїхав у місто в наушниках почав грати Марлі (пісня котра стоїть на початку посту), що одразу змусило мене відчути себе у затишному курортному місті на берегу моря, де проблеми залишають за його межами, а усе населення, просто, цілими днями кайфує дивлячись на море та слухаючи шум хвиль (звісно, що Бердянськ так живе лише в туристичних місцях :)) і це не дивлячись на погоду, важку роботу котра очікувала і останні новини з Верховної Ради.
місто в центральній частині Запорізької області, розташоване в 100 км від Запоріжжя, центр Пологівського району. Статус міста з 1938 року. Сьомий за чисельністю населений пункт області (19 906).
Сьогодні був в цьому місті у справах і трошки прогулявся центральною вулицею. Взагалі в Запорізькій області райцентри, по суті, всі є стандартні і однакові, а ті котрі виділялися своєю історією, та самобутністю, в радянський час усілякими шляхами прирівнювалися до всіх (наприклад Гуляйполе де від старого центру залишилося лише декілька будівель). Таким є і м. Пологи, воно звичайне, сіре, без якоїсь особливості в історії навіть в порівнянні з сусіднім Оріховим. Я б навіть сказав, що воно таке стандартне, що описавши його можна описать більшість райцентрів південного-сходу України. Але щоб мати просто представлення про це місто викладу декілька світлин. Всі фотографії робилися на ходу і з робочої мильнички, тому не бийте за якість
Пам'ятник афганцям, вперше бачу з такою картинкою
Иногда работа приносит приятные сюрпризы и обычная командировка превращается в увлекательное путешествие. Сегодня я увидел много чего интересного, чем и хочу поделиться с вами. Рассказывать в подробностях об этих достопримечательностях не вижу смысла ибо у многих они на слуху, а кто о них не слышал, тот легко найдет в википедии информацию о них.
Ми живемо в унікальний час, коли люди раптово втратили смак і надбання минулих поколінь паплюжать та спотворюють до такого ступеню що не можеш дивитися на цей симбіоз без приступів блювоти.
Пропоную вам поглянути як недалеко від Запоріжжя вирішили на старій церкві провести невелику реставрацію з покращенням її вигляду.
Допоки Західну Україну засипає снігом, Запорізький степ вже готується до зустрічі весни.
Нижче я вам пропоную декілька фотографій зі своєї сьогоднішньої поїздки Запорізькою областю.
Не знаю як зараз виглядає вся Україна, але саме так зараз виглядає степ Запоріжжя. Снімки зроблені сьогодні, про те що зараз зима навіть одразу і не скажеш
В 30 кілометрах від Запоріжжя, на березі Дніпра знаходиться с. Біленьке. В ньому є школа. На території цієї школи поряд розташовані невеликі будівлі.
До початку 2000-х років історію цих будинків знали хіба що мешканці села та деякі історики. Лише декілька років назад будинки отримали статус памятки архітектури та були взяті під охорону держави. Розпочалося довге обговорення про відновлення первісного вигляду, відкриття музею і таке інше, але мова зараз піде не про це, далі я вам розповім про те що це за будинки та в чому їх унікальність для Запорізької області.