На лівому березі Дністра, в 100 кілометрах від Одеси і в 70 км від Кишинева розташовується Тирасполь. Друге за кількістю населення місто Молдови (133 тис чол.), центр адміністративно-територіальної одиниці лівобережжя Дністра та столиця самопроголошеної держави Придністровська Молдовська Республіка.
Гайда на прогулянку.
Назва міста походить від грецької назви р. Дністер - Тирас і місто - поліс. Тирасполь - місто на Дністрі.
Його історія мало чим відрізняється від історії південноукраїнських міст. Чергова війна Росії проти Туреччини завершилася підписанням чергового миру. Землі між Південним Бугом та Дністром відійшли Російській імперії. Одразу на новому кордоні розпочалося будівництво лінії фортець. Однією з них стала фортеця Серединна, біля котрої досить скоро було закладено місто Тирасполь.
В 1795 р. місто стало центром новоутвореного повіту. В 1835 р. фортеця була скасована і місто вже розвивалося як повітовий центр. Перед Першою світовою війною в Тирасполі мешкало 31 тис. чол..
Протягом ХІХ ст. місто переважно забудовувалося одноповерховими будинками
Як і в Україні старе місто зазнало великих втрат в ІІ п. ХХ ст.
вул. 25-ліття Жовтня.
Першу світову війну Тирасполь пережив, як прифронтове місто.
Після буремних подій місто входить до складу Української СРР.
Житловий будинок міжвоєнних часів.
В 1929 р. місто стає столицею Молдовської АРСР. Столиці національної автономії - столичний статус. В цей же час в місті розпочинається активне будівництво.
Театр драми та комедії ім. Надії Аронецької, 1936 рік побудови.
РАЦС.
Архітектура того періоду.
Міський будинок культури.
Є приклади коли над старою архітектурою як і в нас знущаються.
Проте в більшості випадків до старої архітектури відносяться з повагою.
Не дивлячись на те, що після війни місто втратило свій столичний статус проте не втратило любов до великих будівель. В 1953-56 рр. збудовано Будинок Рад, його розміри завеликі навіть як для столиці невизнаної держави. Сьогодні тут засідають міська рада Тирасполя і декілька міських та державних інституцій.
Панно на хрущовках.
Головний кінотеатр міста "Тирасполь" (1984 р.).
В центрі міста, на центральній площі в 1979 р. встановлено пам'ятник Суворову. Зліва в кадрі Палац дитячо-юнацької творчості.
Неподалік від пам'ятника розташований ще один Будинок Рад 1980-х років побудови. І знову його розміри непропорційні для невиликого, хоч і другого за розмірами міста країни. Складається враження, що ще в Радянські часи лівобережжя Дністра готувалося до незалежності від молдовської РСР. Перед будівлею стоїть Ленін.
Слід зазначити, що розмах характерний не тільки центральній частині міста, а і околицям. Житловий будинок на околиці міста, в Жвотневому мк-рн.
А так спальники мало чим відрізняються від наших.
Привертає увагу - єдине фарбування будинку незалежно від клаптикового утеплення.
В 1992 р. місто стає столицею невизнаною Придністровської Молдовської Республіки. Поряд з будинком рад та пам'ятником Суворова розташований меморіал Слави на честь учасників Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та загиблим учасникам оборони Придністров'я від агресії Республіки Молдова.
Окрім того є і пам'ятник афганцям.
В столиці існує свій Центробанк.
І коло нього пам'ятник своїй валюті.
В столиці невизнаною держави геть не очікуєш побачити активне будівництво. Місто розвивається і розбудовується і це не дивлячись на те, що за останні 25 років населення Тирасполя скоротилося на 50 тис. чол..
А про їх спорткомплекс Шериф на околиці міста думаю всі чули.
Так як республіка не визнана, а дехто її навіть називає трикутником контрабанди то куди ж тут і без азартних ігор?
І звісно ж важко уявити сучасне місто без стандартного напису.
Містом ходять тролейбуси, переважно білоруські
І навіть є гілка у сусідні Бендери відкрита в 1993 р. за часів початку розбудови своєї незалежності. Де ходять отакі ультрамодні білоруські тролейбуси АКСМ, дизайн яких вкрадено у голландців.
В наступний раз прогуляємося сусідніми Бендерами.
