Знайомство з містом розпочалося з аеропорту. І столичний аеропорт має зовсім не столичний розмір, більше характерний для далекої провінції.
Окрім того термінал - ще сталінських часів побудови.
У Вільнюсі та в Литві прям цілий культ автомобіля. Яскравим показником є те, що увесь туристичний центр є автомобільним, що не додає прикрас ним гуляти.
Окрім того в години пік місто радше стоїть в заторах, аніж рухається.
Проте тут є отака жовта розмітка, котрої не вистачає на перехрестях українських міст.
Хоча тут активно розвивають велопрокат, про що я вже раніше розповідав.
Громадський транспорт представлений маршрутками.
Автобусами.
Та тролейбусами.
Тут роблять правильну тактильну плитку.
Пішохідний перехід викладено різнокольоровою бруківкою.
Місто стоїть на невеликій річці Няріс, проте вона тут охайніша, ніж в Каунасі.
Тут вже знають як правильно робити місця відпочинку на березі річки.
Або просто велика зелена зона на берегу.
В Литві діє повна заборона на куріння в громадських місцях, за декілька днів ми бачили лише декілька людей, що порушували закон.
Палити можна лише на відкритих майданчиках у кафе.
Як і в Таллінні тут поширене явище, коли другі поверхи будинків накривають пішохідну частину.
Як і усюди тут люблять висаджувати польові квіти.
Парк Бернардинів
Гарна задумка - хто живе у парку Бернардинів
Прикольна ідея - пам'ятні таблички вмонтовані в доріжки
Від моря до моря, навкруги одна Литва
Старе і нове
Загалом у Вільнюсі все так намішано, що немає чіткої межі між районами, як наприклад у Таллінні чи Ризі.
Ось наприклад діловий квартал
А це доріжка котра веде до нього від центральної частини
Як і в Ризі і Таллінні тут поширені дерев'яні будинки, і виглядають вони досить гармонійно з сучасністю
Якщо відійти від туристичних атракцій так само потрапляєш в треш і разруху.
А інколи прям і в сільську місцевість
Ось адміністрація президента.
А навпроти розбиті тротуари і просто гендель для побухать.
Вільнюс в цьому якийсь домашній.
Саме місто дуже гарне.
