Фотографія зроблена з зупинки ГТ, труби не мають жодного відношення до заводу.
А от і пряма дорога до заводу
Тут вже попрацювали дизайнери: трава, камінь і урни кожні 20 метрів. За травичкою доглядають
Прийшли до заводу. Тоннель часу - в'їзд на територію заводу. Витвір мистецтва Олафура Еліасона
Як гарно зроблені таблички
Тут же зупинка для транспорту, що розвозить працівників по домівках
Прохідна
До речі вулиця вже декомунізована і називається - Дніпрельсталівська. Проте на прохідній і досі висить стара назва
Якийсь військовий бункер поряд
Прийшли, залишили речі в камері схову, потрапили на територію заводу.
Далі йдемо до конференц-зали, що знаходиться майже іншому кінці підприємства. Проходимо повз цехи
Прослухали про техніку безпеки отримали каски з жилетками та пішли на екскурсію
Маршрут стандартний. Завод з виробництва промислових газів
На заводі багато пилу
Але в них працює очисна фабрика, тож типу викидів мінімум.
Ідемо в цех
Всередині
Ще одна робота Олафура Еліасона "Матеріал - це рух".
За останні 53 дні роботи заводу ніхто не отримав виробничих травм
Спеціальним містком потрапляємо до кімнати селфі.
Це теж робота Олафура Еліасона "Твій міст роздумів"
Подумали, тепер дивимося на мотивуючі плакати
Їдальня
На тому і все. Екскурсія закінчена
Повертаємося до конференц-зали
На стінах цехів знову твори мистецтва Олафура Еліасона
І повертаємося на прохідну
А тепер про найголовніше Інтерпайп і екскурсоводи дуже гордяться тим, що в них супер-сучасне підприємство, котре працює не на руді, а металоломі. Можливо воно так, але якось це зовсім по-іншому звучить коли по місту висять бігборди, а металісти, навіть посеред білого дня, крадуть люки та урни. Виходить добробут дніпровців обслуговує інтереси олігарха, що живе за тисячі кілометрів звідси. Як мило
І ще одна зрада сонце хоч того ж самого, але знаходиться не на території цього заводу, а іншого - Нижньодніпровського трубопрокатного заводу
Отаке якесь підприємство.
