Йшли довгі, святкові вихідні, вирішено було хоч один день не сидіти в Запоріжжі, а кудись розвіятись. Дивлячись на карту, було вирішено відвідати Нікополь. Невеличкий (100 тис.), промисловий центр півдня Дніпропетровської області та головне місто одноіменної агломерації.
Почали своє знайомство з містом з вокзалу
Поряд отакі бігборди
Місцевий БК
Поряд з ним фонтан
Далі ми пішли містом, пр. Трубників
По центру йде велика алея, чимось нагадало Дніпро
Гвоздіка)))
Загалом проспект забудован цегляними чотирьох поверхівками
Дійшли до перехрестя з Каштановою вулицею, тут знаходиться один з найкрасивіших будинків міста
До речі містом в основному їздять отакі баси, приємно
Ну і куди ж без танку навпроти
Підходимо до кінця соцмістечка. Що то є за КРИК я сам не знаю
Спортивний центр
і пано
В місті навіть Білла є
ЦУМ
Міськрада
І моя улюблена річь в провінції - Дошка пошани
Шевченко з дерева
В місті достатньо багато фонтанів і є літачок
Стела Крила Нікі
Ідемо далі до моря і натропляємо вже на іншого Шевченка
Кафедральний Свято-Преображенський собор, збудований в 1898 році, дивно як його коммі не зруйнували, але навколо так зажали вишкою та іншими спорудами, що його нема звідки нормально і сфотографувати
Якесь підприємство біля моря, броварня?
Нікопольський економічний університет, кожне слово говорить саме за себе
Табличка від ригів і старі, гарні цифри
От ми і дійшли до старої частини міста
Унікально як для такого провінційного, маленького містечка позбавленого історії бачити запущені старі будинки, але згадка про те що Нікополь у складі Дніпропетровської області все ставить на свої місця
Тут же стоїть і пам'ятник Хмельницькому
От і море
Тут Каховське водосховище чимось нагадує невеличкі містечка біля моря
Відпочивши трошки вирішили, що ловити в цьому місті більше немає чого, тому відправилися на автовокзал вулицями старого міста
Повз гарні будиночки
Стелу 2 світовій
Пам'ятник жертвам концтаборів
І от ми на автовокзалі. Люблю наші автовокзали, на них є все що може згодитися людині
І вперше бачу, щоб висіли об'яви про розшук цих панів
От і казочки кінець, а ми Нікополь покидаємо. Скучне, маленьке, незатишне, промислове містечко на Дніпрі, місто котре могло бути козацькою столицею і де тепер нічого і не говорить про велике минуле
Почали своє знайомство з містом з вокзалу
Поряд отакі бігборди
Місцевий БК
Поряд з ним фонтан
Далі ми пішли містом, пр. Трубників
По центру йде велика алея, чимось нагадало Дніпро
Гвоздіка)))
Загалом проспект забудован цегляними чотирьох поверхівками
Дійшли до перехрестя з Каштановою вулицею, тут знаходиться один з найкрасивіших будинків міста
До речі містом в основному їздять отакі баси, приємно
Ну і куди ж без танку навпроти
Підходимо до кінця соцмістечка. Що то є за КРИК я сам не знаю
Спортивний центр
і пано
В місті навіть Білла є
ЦУМ
Міськрада
І моя улюблена річь в провінції - Дошка пошани
Шевченко з дерева
В місті достатньо багато фонтанів і є літачок
Стела Крила Нікі
Ідемо далі до моря і натропляємо вже на іншого Шевченка
Кафедральний Свято-Преображенський собор, збудований в 1898 році, дивно як його коммі не зруйнували, але навколо так зажали вишкою та іншими спорудами, що його нема звідки нормально і сфотографувати
Якесь підприємство біля моря, броварня?
Нікопольський економічний університет, кожне слово говорить саме за себе
Табличка від ригів і старі, гарні цифри
От ми і дійшли до старої частини міста
Унікально як для такого провінційного, маленького містечка позбавленого історії бачити запущені старі будинки, але згадка про те що Нікополь у складі Дніпропетровської області все ставить на свої місця
Тут же стоїть і пам'ятник Хмельницькому
От і море
Тут Каховське водосховище чимось нагадує невеличкі містечка біля моря
Відпочивши трошки вирішили, що ловити в цьому місті більше немає чого, тому відправилися на автовокзал вулицями старого міста
Повз гарні будиночки
Стелу 2 світовій
Пам'ятник жертвам концтаборів
І от ми на автовокзалі. Люблю наші автовокзали, на них є все що може згодитися людині
І вперше бачу, щоб висіли об'яви про розшук цих панів
От і казочки кінець, а ми Нікополь покидаємо. Скучне, маленьке, незатишне, промислове містечко на Дніпрі, місто котре могло бути козацькою столицею і де тепер нічого і не говорить про велике минуле
