пʼятниця, 27 грудня 2013 р.

Полтава. Дореволюційна архітектура

Полтава чудове місто з гарною архітектурою. Сьогодні я би хотів розповісти про архітектуру дореволюційного міста, як то кажуть: що є, чим відома. Розпочати я би хотів з круглої площі, котра є історичним майданом, композиційним центром та символом міста. Розбудова сучасної площі розпочата в 1805 році, як головний центр міста, та данина перемозі в Полтавській битві, тому в центрі площі встановлено Монумент Слави, про котрий я вже писав.



Багато писати про неї не буду, тим, хто хоче почитати раджу звернутися до Вікіпедії та і як виявилося саму площу я мало фотографував. Будівлі на площі вражають своїми маштабами і саме тут ти забуваєш, що знаходишся в маленькому провінційному містечку, кожен сантиметр кола дихає величю. Але нажаль будинки знаходяться не в найкращому стані, так Петровський Полтавський кадетський корпус зараз закинутий, що зовсім дивно виглядає в Полтаві



Та як я казав і інші будівлі знаходяться не в найкращому стані

Тепер покинемо центральну площу і підемо гуляти далі містом, не знаю, що було раніше, але сьогодні тут офісний центр


Загалом поряд з Круглою площею розташована багато гарних будівель



Колишня будівля пожежної команди, побудови 1911 р., зараз музей авіації та космонавтики

Готель Palazzo

Садиба Болюбаша. 1912 р. побудови

Що це за будівля? Бо гугління нічого не дало, або може погано шукав

теж саме питання

Обласний архів

Кінотеатр Колос, яких років побудови?

Будучи в Полтаві як можно пройти повз модерну Будинок Дворянського і Селянського банку 1909 року побудови

І звісно як можна оминути будівлю краєзнавчого музею. Спроектований Кричевським в стилі українського модерну і збудований у 1908 році для Полтавського губернського земства він є найгарнішою, найвелічнішою, найцікавішою світською будівлею Полтави. Фото з вікі

Я бачив багато світлин цієї будівлі, але мені увесь час було важко уявити де він розташований, що його оточує, наскільки він велично виглядає, навіть усілякі панорами типу Яндекс не могли мені дати навіть трошки уяви. І от дійшовши до будинку у мене відібрало мову, таким я навіть і уявити його не міг собі. Розташований навпроти парку, на невеличкій, тихій вулиці, з того ж самого парку прямо на будівлю дивиться Шевченко, про котрого я вже писав. Але повернемося до будівлі велика, велична, прикрашена баштами

різними візерунками,

гербами міст Полтавщини



вікнами перемички котрих спираються на колонки крученої форми та схожі на солодощі так сильно, що хочеться підійти та лизнути



та з великими дерев'яними, різбленими дверима він радше був схожий на якийсь чарівний замок з фентезі ніж на реально існуючий та і ще головний будинок цілої губернії.



Нажаль в середину ми не потрапили, в той день в музеї був вихідний, але ми просто десь з годину, сиділи в парку та просто милувалися цим шедевром. Детальніше почитати про нього можна у Вікіпедії
 П.С. Все таки важко писати про місто, коли вже пройшло більше півроку і ти вже декілька разів забув що хотів розповісти, вже навіть важко передати ті відчуття насолоди, котрі отримував я прогулюючись містом