Іноді гуляючи містом складалося враження, що Полтава відома тільки битвою між Петром І та Карлом ХІІ, причому складалося враження, що переможець повністю монополізував право на історичну пам'ять. І хоча кожен пам'ятник присвячений чи то шведам, чи то росіянам створює картинку гармонії та примирення, однак складається таке враження, що і примирення проходить виключно по лінії переможець-лузер. Сьогодні я пропоную поглянути на те як сьогодні виглядає місце битви і як за допомогою пам'ятників передана історична пам'ять про ті події.
Які б погляди не існували на Полтавську битву, однак вона дійсно на той час відіграла важливу роль і для країн учасниць і для території на котрій відбулася. Однак за ці 300 років Росія користувалася монопольним правом на вшанування пам'яті.
Ось наприклад братська могила з хрестом
Поряд збудована Сампсоніївська церква
з джерелом
Навпроти стара будівля музею
А через дорогу музей
з Петром, на котрого усі хочуть залізти
трошки поодаль стоїть альтанка встановлена в 2009 році
Показовий редут
Непоказовий редут
На тому можна і закінчити сторію про відвідання поля. Звісно там є ще багато усіляких пам'тників і усього іншого, але воно як і ті, що показав я сповнені одного ейфорії росіян навіть 300 років потому, тому якось великого бажання вивчати і обходити їх всі я не мав.
Далі буде...
