понеділок, 17 червня 2013 р.

Полтава. Пам'ятники

Пам’ятники, як носії історико-політичного змісту, 
спрямовані на людей майбутнього. Вони нагадують 
про минуле  й наділяють його певним сенсом,  аби в 
такий спосіб чинити вплив на теперішнє і майбутнє.

Полтава велике місто, якщо розглядати його в культурному та історичному контексті. Найкраще зрозуміти що з себе уявляє Полтава - це подивитися на ті пам'ятники, котрі встановлювалися в різні часи та роль котру вони виконували тоді і сьогодня для нащадків. Отже розпочнемо невеличкий екскурс до історичного та культурного життя Полтави через пам'ятники встановлені в місті.
Пам'ятники Полтави можна поділити на декілька груп:
- присвячені Полтавській битві часів імперії
- присвячені радянському періоду
- присвячені українській історії
- присвячені культурному життю
В-першу чергу Полтаву знають завдяки битві між Карлом ХІІ та Петром І. Це була особиста перемога Петра, котра відкрила нову сторінку в розвитку українських земель та Росії. Тому розпочнемо з цієї категорії. Про саме поле та пам'ятники на ньому я розповім потім, а зараз подивимося на пам'ятники збудовані в самому місті та присвячені тим подіям.  
Найвеличнішим та найстарішим з існуючих є Монумент Слави встановлений у 1811 році в центрі Круглої площі. 


Збудований за проектом Тома де Томона він і досі залишається найвеличнішим пам'ятником міста

Встановлений в самому центрі Круглої площі закладеної на місці зустрічі полтавців з російською армією на чолі з Петром І, заввишки 16 метрів він уособлював в собі все те чим є Полтава для росіян - місцем великої перемоги.

Загалом за часів імперії приділялася велика увага пам'яті про події 8 липня 1709 року. Інколи гуляючи містом складалося враження, що воно спеціально було засновано та існували лише для того щоб тут Петро І переміг шведського короля та свого "зрадника".
Наприклад я навіть і подумати не міг, що Біла альтанка збудована у 1909 році на залишках земляних валів колишнього Подільського бастіону Полтавської фортеці і присвячена все тим же подіям

Однак Другу світову вона не пережила і була розібрана німцями і знову відновлена до ювілею Переяславської ради

Ось інший монумент присвячений тим подіям - Пам'ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну  зведений у 1909 році.

На відміну від Монументу Слави, котрий пережив війну та революцію в своєму первісному стані цей у 1918 році втратив свого орла, а під час Другої світової втратив бронзові деталі, котрі після війни прийшлося знову відливати

Але російська ейфорія не знала меж тому на мій погляд в місті є ще більш дивакуваті пам'ятники. Наприклад Пам'ятник на місці відпочинку Петра І встановлений в 1849 році замість цегляного обеліску встановленого в 1817 році на місці будинку козака Магденка, де на другий день після битви зупинявся імператор 


Дивлячись на нього мені дивно чому ще не встановили пам'ятники на місці де він ходив до туалету, обідав, чи зберігав свій одяг :) 

Оглянувши пам'ятники присвячені Полтавській битві перейдемо до радянського періоду. Як і усюди в СРСР вони стандартні та присвячені одним і тим самим подіям та героям
Так в 1960 році було встановлено Леніна

В 1969 Меморіальний комплекс Солдатської Слави встановленого на місці Старого міського кладовища де під час війни було вбито 3,5 тис мешканців міста

Наче на цьому радянський період ставлення пам'ятників закінчується. Звісно під час радянизації в місті стояли ще якісь пам'ятники, котрі з приходом незалежності були знесені, але якогось такого переліку на просторах інтернету я не знайшов.
Тепер перейдемо до сучасності і поглянемо що вшановувала та кому встановлювала вже незалежна Україна
Найвідомішим серед українців і не тільки пам'ятником періоду незалежності є Полтавській галушці встановлений у 2006 році. Як я зрозумів то фотографуються з ним лише у двох позах на на галушках та у ложці :)

Звісно ж Українська держава не могла пройти повз козаків тому в 1994 році встановлено Пам'ятник загиблим українським козакам. Але мені здається в-першу чергу він несе локальну пам'ять про козаків загиблих у 1709 році.

Незалежна Україна звісно ж не обійшла теж 1709 року і до 300-річчя спорудила ось таку башту

В 1996 році встановлено Пам'ятний знак Чорнобильській трагедії

Наче на цьому закінчується пам'яткотворення часів незалежності присвячений історії. Звісно є ще комплекс полеглим захисникам правопорядку і інше, але історичним подіям я більше не знайшов. І що саме цікаве, що я навіть не побачив жодного пам'ятника цього часу присвяченого  репресіям, 2 світовій і навіть голодомору.
Тепер розглянемо останню групу пам'ятників - пам'ятників присвячених культурному життю. І розпочати я би хотів з нещодавно встановленого пам'ятника українській пісні. По-перше сподобалась ідея пам'ятника, по-друге дивлячись на сучасне пам'яткотворення в Україні цей виглядає досить таки непогано.

Як і в кожному українському місті в Полтаві теж стоїть Шевченко. В-перше побачивши його я довго не міг второпати коли було встановлено цей пам'ятник, однак вже потім вікі підказала, що встановлено його у 1926 році за проектом Кавалерідзе. Мені важко сказати чи гарний це пам'ятник чи ні, адже встановлений він навпроти губернського земства в парку і зовсім випадає з навколишнього середовища проте вносить новий погляд на самого поета.

Памятник Котляревському було встановлено у 1903 році і уявляє собою погруддя однак сам постамент та барельєфи вартують великої уваги. Адже на барельєфах зображені 3 епізоди з творів Котляревського.

Ну і звісно ж куди ж без Гоголя на Полтавщині. Історія встановлення йому пам'ятника досить не проста і розповідати її потрібно окремо і з пристрастю відзначу лише що встановлена скульптура була лише у 1934 році, однак виготовлена вона була ще до 1 світової.
Наче на цьому і завершується культурна складова. Дивно, але я так і не побачив великого пам'ятника Панасу Мирному, та іншим діячам доля котрих тісно пов'язана з містом.
На цьому і завершимо невеличкий огляд полтавських пам'ятників. 

P.S. Я Спеціально випустив усілякі барельєфи, бюсти та меморіальні дошки зі свого огляду пам'ятників Полтави.

Далі буде...

Немає коментарів:

Дописати коментар