понеділок, 29 жовтня 2012 р.

Садиба Миклашевських

В 30 кілометрах від Запоріжжя, на березі Дніпра знаходиться с. Біленьке. В ньому є школа. На території цієї школи поряд розташовані невеликі будівлі.


До початку 2000-х років історію цих будинків знали хіба що мешканці села та деякі історики. Лише декілька років назад будинки отримали статус памятки архітектури та були взяті під охорону держави. Розпочалося довге обговорення про відновлення первісного вигляду, відкриття музею і таке інше, але мова зараз піде не про це, далі я вам розповім про те що це за будинки та в чому їх унікальність для Запорізької області.


3 невеликих будиночки до революції були частиною великої садиби родини Миклашевських.


родина Миклашевських


Збудована садиба наприкінці ХІХ ст. нащадками Михайла Павловича Миклашевського  (1756 – 1847 рр.) (правнука Миклашевського Михайла Андрійовича), який у 1802 році викупив землі рангової дачі в с. Біленьке у генерал-фельдмаршала Каменського. 

Слід відзначити, що Миклашевськи зробили достатньо багато для розвитку села. Так, на кошти М. П. Миклашевського та його нащадків у с. Біленьке були збудовані: фельдшерський пункт та приходська школа (1839 р.), Свято-Миколаївська церква (1861 р.). На 200 десятинах своєї землі М. П. Миклашевський розмістив аграрну школу, відкрив також статистичну та метеорологічну служби, ініціював відкриття філії Херсонського банку. З 1848 р. на території села працювали бондарний та дьоготний заводи.

родина Миклашевських на відпочинку на території садиби в с. Біленьке

З приходом до влади комуністів головні будівлі садиби були пристосовані під аграрну школу, що і врятувало їх від повної руйнації, котрої зазнали маєтки Гладких, Попова, Рудь та інших дворян на території Запорізької області. В 1920-ті рр. владою була проведена інвентаризація садиби, але нажаль вже на той час частина садиб була зруйнована.
 план садиби в 1920-ті рр. (закреслені будівлі - зруйновані)

план парку

З часом було зруйновано і прекрасний парк



Такий вигляд він має зараз



Але найважливіше було збережено. 3 будинки: головний, та західний і східний флігеля.

Головний будинок

Збудовано в центрі парадного подвір`я садиби одночасно з усім ансамблем.  Збудовано у стилі історизм з переважанням елементів готики. 

сучасний стан

Після революції будинок зазнав деяких змін. Так було втрачено шпиль на південній башті

сьогодення

Засклено веранду на другому поверсі ризаліту





Знищені сходи з ризаліту до парку



Спотворено вхід до будинку, але в той же час подивіться наскільки гарний кований дах над входом

Частина вікон була замурована

Частина ж ще зберігла старі рами, дякую богові що їх не позаміняли на металопластикові




Проте деякі частини будинку так і залишилися незмінними за ціле століття. Наприклад це відкрита веранда у вигляді аркади на дерев`яних фігурних стовпчиках, у дусі російської  архітектури ХVIIІ ст., з деталями у техніці дерев`яної наскрізної профільної різьби.


Відзначу також і деревяну конструкцію кріплення даху, ну не чудово, га?

Також великих змін не зазнали інтер'єри, окрім сумнозвісних сходів.  В основному вони зберегли початкову коридорно-анфіладну систему планування з двостороннім розміщенням кімнат, з парадними приміщеннями на 1-ому поверсі: з  танцювальним залом, кабінетом, їдальнею.














Слід також відзначити, що до пам'яток декоративного мистецтва належать: різьблена дерев'яна стеля у приміщені залу, підлога у приміщеннях, викладена керамічною плиткою з геометричним орнаментом, литі металічні деталі сходів та ганку головного корпусу.

Західний та східний флігеля


Розташовані на території парадного подвір'я садиби, замикають його перспективу з західної та східної сторони. Зберіглися в первісних об'ємах. Фасади обох флігелів за часи радянської влади підлягали переробці: розтесані вікна, частково втрачено декор, також проведено перепланування будівлі, втрачено первісне покриття даху.


сучасний стан будівель




До революції у флігелях розташовувалися житлові приміщення, сьогодні ж школа їх використвує як службові приміщення. 

Так комплекс втратив дуже багато, навіть можно сказати більше, що залишилося дуже мало у порівнянні з тим що існували, але все ж таки були збереженні 3 будівлі в більш-менш доброму стані, збережені  інтер'єри головного будинку і найголовніше збережена память про садибу місцевими, чого наприклад не скажеш про ті ж садиби Рудя чи Гладкого. Хотілося, щоб Садиба Миклашевських була перетворена в музей-заповідник по прикладу Садиби Попова  і зустрічала натовп туристів, відновлювався первинний вигляд, а не стояла собі серед галасу дітей, недалеко від Дніпра, поступово руйнуючись, будучи усім потрібною лише на папері чи до якихось свят.

P.S. Як я обожнюю ці маркізи, жаль що вони зараз не поширені в наших краях

1 коментар:

  1. Трохи більше дізнавсь про рідне село, дякую. В мене теж є всі ці фотографії, а ще бачив фото церкви яка нажаль не пережила радянську владу, дуже шкода.

    ВідповістиВидалити