субота, 4 червня 2016 р.

Личаківський цвинтар

Личаківський цвинтар мабуть найвідоміше кладовище України. Ховати тут почали ще у XVIII ст.. Кожен турист, що відвідує Львів вважає за необхідне прогулятися цвинтарем, покласти квіти біля могили якоїсь відомої особи. Звісно я будучи у Львові не пройшов повз і теж прогулявся серед могил. Отже запрошую на коротеньку прогулянку цвинтарем
1


Якби я фотографував все, що мені сподобалося, то в мене досить скоро закінчилася фотоплівка, тому фотоапарат діставався рідко, а більшість часу я просто насолоджувався прогулянкою. Гуляти цвинтарем одне задоволення
DSCN3722_hf

Сімейні склепи, в яких ховали протягом століть
DSCN3727_hf

Одинокі могили, що розкинулися по схилах
DSCN3736_hf

Деякі з них вже давно заховала природа від сторонніх очей
DSCN3726_hf

Інші продовжують радувати око туристів красою своїх надгробків
DSCN3724_hf

DSCN3730_hf

Головні доріжки викладені бруківкою
DSCN3723_hf

Особливого шарму прогулянці надавав невеликий дощ, що надав змогу насолодитися тишею та красою могил
DSCN3725_hf

Окремо зазначу Пантеон польських військових, учасників Українсько-польської війни та польсько-радянської війни, DSCN3735_hf

На мій погляд це яскравий приклад яким повинно бути військове похованняDSCN3734_hf

Коли у кожного солдата є своя могила, а не всі скинуті в одну братську. Тут на сотні метрів тягнуться хрести, що надають змогу уявити, що таке кількість загиблих у книжках. Підходячи до кожного хреста ти розумієш, що це була жива людина зі своїми проблемами та надіями, а не просто статистика в списку на гранітній плиті.
DSCN3733_hf

Саме в таких місцях відчуваєш жахіття та наслідки воєн, а не біля братських могил, що встановлені в центрі кожного села, та представлені якимось незрозумілими барельєфами, а самі селяни вже і не пам'ятають де те братське поховання.
DSCN3731_hf

Військова частина кладовища залишила в мене найбільші враження. Втім військових, що загинули в АТО продовжують і сьогодні ховати тут
DSCN3737_hf

Немає коментарів:

Дописати коментар