Перебуваючи у Полтаві в травні 2013 року я вирішив відвідати Миргород, котрий знаходиться за 100 км. від самої Полтави.
Добратися до міста можна або залізницею, або автобусом, або власною автівкою. Ми добиралися з Полтави електричкою, 2 годи їхати. Приїжджих потягом на пероні зустрічає Гоголь
Будівля вокзалу 1901 року побудови
якщо ж ви приїдете автобусом, то вас буде очікуватиме легке розчарування від міста, адже автовокзал дуже маленький та ще і знаходиться біля ринку, хоча ы в самісінькому центрі, недалеко від курорту
Перед тим як піти до курортної зони ми трошки прогуляємося від вокзалу до центру
В принципі містечко виглядає провінційним і мало чим відрізняється від інших таких за розміром міст
На шляху нам зустрівся Шевченко
і от такий знак
Але чим ближче ти підходиш до курортної частина, котра до речі знаходиться в центрі поряд з райдержадміністрацією, тим частіше тобі зустрічаються новобудови
і навіть житлові
та маса різних підприємств сфери торгівлі та обслуговування
внезапно посеред вулиці зустрічаємо стенгазету
і от ми в самому центрі
Райдержадміністрація
Поряд, при вході на курорт, між РДА та Миргородською калюжею стоїть другий пам'ятник Гоголю, встановлений в 2008 році
А тепер вже можна і на курорт піти
Мені сподобалась історія появи курорту, тому я трошки процитую вікіпедію 1914 року головою Миргородської міської управи було обрано відомого лікаря Івана Зубковського. На той час у місті було лише 8 тисяч мешканців. Водогону не було, а через посуху в колодязях пропадала вода. Отож з ініціативи нового голови почали шукати вихід. 22 лютого 1914 року із свердловини пішла перша вода, забивши потужним фонтаном із глибини 673 метри. То була брудна несмачна та ще й з неприємним запахом (через вміст сірководню) рідина. А втім, через дефіцит хорошої води люди набирали й таку. Непридатну для пиття хімічну сполуку використовували для побутових потреб. Купалися й хвалилися, що почуваються ліпше. Пішов розголос про цілющу силу миргородської води, а потім він вже і став курортом. Почнемо наше знайомство з курортом з калюжі
Навколо неї стоять скульптури з гоголівських оповідань з котрими всі фотографуються
або використовують їх для відпочинку
Далі в перспективі видно Успенський собор
збудований в 1887 році
Закритий за радянські часи і знову відкритий в 1990-му році він настільки гармонійно вписується в курортну зону, що на початку я навіть думав, що його спеціально збудували в курортній зоні
І от ми виходимо на набережну
і дивимося на р. Хорол
переходимо по містку на інший берег не поспішаючи прогулюємося
і підходимо до бювету
поряд стоять Іван Іванович и Іван Нікіфорович
тут також є невеличке озеро, де теж зивуть пташки
слід також відзначити, що курорт розвивається та розширяється, будуються нові комплекс
та нові санаторії
І на останок ми просто прогуляємося по курорту, нажаль на інший берег річки, деє ліс, ми так і не сходили, проте і по курорту гуляти одна насолода
Гарний в них курорт
Добратися до міста можна або залізницею, або автобусом, або власною автівкою. Ми добиралися з Полтави електричкою, 2 годи їхати. Приїжджих потягом на пероні зустрічає Гоголь
Будівля вокзалу 1901 року побудови
якщо ж ви приїдете автобусом, то вас буде очікуватиме легке розчарування від міста, адже автовокзал дуже маленький та ще і знаходиться біля ринку, хоча ы в самісінькому центрі, недалеко від курорту
Перед тим як піти до курортної зони ми трошки прогуляємося від вокзалу до центру
В принципі містечко виглядає провінційним і мало чим відрізняється від інших таких за розміром міст
На шляху нам зустрівся Шевченко
і от такий знак
Але чим ближче ти підходиш до курортної частина, котра до речі знаходиться в центрі поряд з райдержадміністрацією, тим частіше тобі зустрічаються новобудови
і навіть житлові
та маса різних підприємств сфери торгівлі та обслуговування
внезапно посеред вулиці зустрічаємо стенгазету
і от ми в самому центрі
Райдержадміністрація
Поряд, при вході на курорт, між РДА та Миргородською калюжею стоїть другий пам'ятник Гоголю, встановлений в 2008 році
А тепер вже можна і на курорт піти
Мені сподобалась історія появи курорту, тому я трошки процитую вікіпедію 1914 року головою Миргородської міської управи було обрано відомого лікаря Івана Зубковського. На той час у місті було лише 8 тисяч мешканців. Водогону не було, а через посуху в колодязях пропадала вода. Отож з ініціативи нового голови почали шукати вихід. 22 лютого 1914 року із свердловини пішла перша вода, забивши потужним фонтаном із глибини 673 метри. То була брудна несмачна та ще й з неприємним запахом (через вміст сірководню) рідина. А втім, через дефіцит хорошої води люди набирали й таку. Непридатну для пиття хімічну сполуку використовували для побутових потреб. Купалися й хвалилися, що почуваються ліпше. Пішов розголос про цілющу силу миргородської води, а потім він вже і став курортом. Почнемо наше знайомство з курортом з калюжі
Навколо неї стоять скульптури з гоголівських оповідань з котрими всі фотографуються
або використовують їх для відпочинку
Далі в перспективі видно Успенський собор
збудований в 1887 році
Закритий за радянські часи і знову відкритий в 1990-му році він настільки гармонійно вписується в курортну зону, що на початку я навіть думав, що його спеціально збудували в курортній зоні
І от ми виходимо на набережну
і дивимося на р. Хорол
переходимо по містку на інший берег не поспішаючи прогулюємося
і підходимо до бювету
поряд стоять Іван Іванович и Іван Нікіфорович
тут також є невеличке озеро, де теж зивуть пташки
слід також відзначити, що курорт розвивається та розширяється, будуються нові комплекс
та нові санаторії
І на останок ми просто прогуляємося по курорту, нажаль на інший берег річки, деє ліс, ми так і не сходили, проте і по курорту гуляти одна насолода
Гарний в них курорт